Повернення Volvo на трасу — на універсалі
На початку 1990-х British Touring Car Championship переживав один із найяскравіших періодів своєї історії. Volvo вирішила повернутися до великого кузовного автоспорту, але зробила це способом, який майже ніхто не очікував.
У квітні 1994 року на трасі Thruxton на старт вийшли два гоночні Volvo 850 Estate. Так почався проєкт, який Volvo називала Back on Track.
За кермом були швед Rickard Rydell і нідерландець Jan Lammers. Технічним партнером стала британська Tom Walkinshaw Racing — TWR, одна з найвідоміших гоночних структур того часу.
Чому саме Estate?
З точки зору чистої гоночної логіки універсал здавався дивним вибором. Він був великим, мав більше маси позаду задньої осі та вищий центр ваги, ніж седан.
Однак рішення мало дві сторони. За словами Rickard Rydell, аеродинаміка універсала була трохи кращою, ніж у седана. Але ще важливішим був ефект для іміджу: Volvo хотіла показати, що практичність марки не суперечить драйву та автоспорту.
Рішення тримали в секреті майже до самого дебюту. Коли стало відомо, що Volvo справді збирається виставити в BTCC універсали, частина конкурентів спочатку сприйняла це як жарт.
Правила Class 2
Гоночні автомобілі BTCC того часу створювалися відповідно до FIA Class 2 і повинні були базуватися на серійних моделях.
Регламент обмежував робочий об'єм двигуна двома літрами, максимальні оберти — 8500 об/хв, а мінімальна маса передньопривідної машини становила 950 кг. Турбонаддув або інший вид наддуву не допускався.
П'ять циліндрів і близько 290 к.с.
Volvo і TWR взяли за основу характерний для 850 п'ятициліндровий двигун. Серійний 850 Turbo мав 2,3-літрову турбовану версію, але гоночний мотор відповідно до правил отримав робочий об'єм 2,0 літра і працював без турбіни.
У гоночній специфікації двигун розвивав близько 290 к.с.. Стандартну п'ятиступеневу механічну коробку замінила шестиступенева секвентальна трансмісія.
Volvo також зазначала, що стала першою командою серії, яка встановила на свої гоночні автомобілі каталізатори — згодом вони стали обов'язковими за регламентом.
Майже без тестів перед дебютом
Підготовка відбувалася у дуже стислий термін. За спогадами Rydell, перед офіційним дебютом у Thruxton 4 квітня команда фактично не мала повноцінних трекових тестів.
Rydell і Lammers до цього змогли проїхати лише кілька сотень метрів біля майстерні TWR. Тому сезон від самого початку розглядався передусім як рік навчання та розвитку.
Не перемоги, а увага
Універсал не став найшвидшим автомобілем чемпіонату 1994 року. Проте саме Volvo отримувала величезну частину уваги преси та глядачів.
Команда постійно розвивала машину протягом сезону. Найкращим результатом стало п'яте місце в Oulton Park.
Навіть суперники не могли ігнорувати великий квадратний універсал серед традиційних гоночних седанів. Під час одного з parade lap команда навіть поклала у багажне відділення великого плюшевого собаку — ще більше підкреслюючи образ сімейного Volvo на гоночній трасі.
Чому у 1995 році з'явився седан
Volvo використовувала кузов Estate лише в сезоні 1994 року. Наступного року команда перейшла на 850 Sedan.
Причиною були не лише накопичені технічні знання. У 1995 році правила дозволили використовувати додаткове заднє антикрило. Для седана воно давало значну перевагу, тоді як форма задньої частини універсала не дозволяла отримати такий самий ефект.
Перехід на седан одразу приніс кращі результати: Rickard Rydell завершив чемпіонати 1995 і 1996 років на третьому місці.
Від 850 Estate до титулу BTCC
У 1997 році Volvo замінила 850 на S40. А вже в 1998-му Rickard Rydell виграв British Touring Car Championship.
Тому сезон 850 Estate 1994 року важливий не тільки через незвичайний кузов. Це був перший етап програми, яка через кілька років привела Volvo до титулу BTCC.
У цьому сенсі універсал виконав свою задачу: він повернув Volvo в центр уваги автоспорту, дав TWR і пілотам необхідний досвід та назавжди змінив уявлення про те, яким може бути гоночний Volvo.
850 Estate і Flying Brick
За дев'ять років до цього Volvo вже здивувала автоспортивний світ турбованим 240 Group A. У 1985 році знаменитий Flying Brick став чемпіонською машиною в європейських кузовних перегонах.
Докладніше про попередню гоночну легенду марки: Volvo 240 Turbo Group A — як «літаюча цеглина» підкорила Європу.
Volvo 850 Estate BTCC 1994 — основні характеристики
| Чемпіонат | British Touring Car Championship |
|---|---|
| Сезон | 1994 |
| Команда / технічний партнер | Volvo / Tom Walkinshaw Racing |
| Пілоти | Rickard Rydell, Jan Lammers |
| Двигун | 2,0 л, 5 циліндрів, атмосферний |
| Потужність | близько 290 к.с. |
| Максимальні оберти за регламентом | 8500 об/хв |
| Коробка передач | 6-ступенева секвентальна |
| Мінімальна маса за регламентом | 950 кг для передньопривідних машин |
| Найкращий результат сезону | 5-те місце, Oulton Park |
Джерело: Volvo Cars Media Newsroom. Матеріал volvo.org.ua є самостійним редакційним переказом історичних фактів із першоджерела.