Навесні 2018 року Polestar показала один із ключових етапів доведення шасі Polestar 1 — зимові випробування на закритій трасі у Швеції безпосередньо за Полярним колом. Температура під час тестів опускалася до −25 °C.
Роботою керував інженер шасі та тест-пілот Polestar Йоакім Рідхольм. Завдання полягало не просто в тому, щоб перевірити, чи здатний автомобіль рухатися в сильний мороз, а в точному налаштуванні балансу керованості.
На прототипі випробовували амортизатори Öhlins у поєднанні з різними варіантами заднього стабілізатора поперечної стійкості. Polestar змінювала його діаметр у діапазоні від 20 до 25 мм із кроком лише 0,5 мм, порівнюючи поведінку автомобіля на високій швидкості.
Такі невеликі зміни дозволяли інженерам дуже точно відчути, як налаштування впливають на реакцію автомобіля, баланс між передньою та задньою осями й поведінку в повороті. У цьому випадку метою було знайти базове механічне налаштування шасі до втручання електроніки.
Саме тому тестовий Polestar 1 навмисно позбавили систем допомоги водієві. Рідхольм мав отримувати максимально прямий зворотний зв’язок від підвіски, шин і кузова, не дозволяючи електронним системам приховувати особливості базової конфігурації.
Швидкість під час випробувальних заїздів сягала 200 км/год. Для зимової траси при −25 °C це створювало жорсткі умови не лише для підвіски, а й для шин, силової установки та загальної стабільності автомобіля.
Polestar використовувала екстремальний холод як інструмент доведення автомобіля. На слизькому покритті навіть невеликі зміни налаштувань помітніші, тому інженери могли точніше оцінити природний баланс шасі Polestar 1.
Ці випробування стали частиною великої програми підготовки першої моделі нового бренду до серійного виробництва. Polestar прагнула поєднати високу потужність гібридної силової установки з прогнозованою й точною поведінкою шасі незалежно від погодних умов.